Морфін після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки: зменшення болю не перевищило MCID

Ретроспективний аналіз проспективно зібраних даних у центрі спортивної хірургії порівнював два протоколи знеболення після первинної ізольованої реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки. У кожній зі зіставлених груп було 556 пацієнтів. В опіоїдній групі до мультимодальної аналгезії додавали пероральний морфіну сульфат за потреби; у неопіоїдній застосовували лише мультимодальну аналгезію. Серед компонентів мультимодального знеболення зазначено парацетамол, нефопам і кетопрофен.

Основні результати

Додавання морфіну асоціювалося з нижчими показниками болю протягом перших 3 післяопераційних днів. У день 0 оцінка за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) становила 5,6 ± 2,7 у неопіоїдній групі (n = 536/556) проти 5,3 ± 2,7 в опіоїдній (n = 522/556; p = 0,0339). У день 1 відповідні значення становили 5,2 ± 2,4 (n = 545/556) і 4,8 ± 2,4 (n = 543/556; p = 0,0014).

Запаморочення в день 0 частіше реєстрували без морфіну: 100/536 пацієнтів (18,7%) проти 70/522 (13,4%; p = 0,0236). Спостерігалася тенденція до більшої частоти ускладнень у неопіоїдній групі: 11/556 (2,0%) проти 3/556 (0,5%; p = 0,0558), переважно через синдром «циклопа» та скутість коліна. Частота повторних операцій була подібною (p > 0,05).

Клінічне значення

Попри статистичну значущість, середня різниця показників ВАШ не перевищила мінімально клінічно важливої різниці (MCID). Отже, нижчі оцінки болю не слід ототожнювати з доведеною клінічно важливою перевагою додавання морфіну.