Лінзаголікс зменшує біль при ендометріозі, але довгострокова безпека залишається невизначеною

Огляд у Gebu оцінює місце лінзаголіксу, перорального антагоніста гонадотропін-рилізинг-гормону, у лікуванні болю, пов’язаного з ендометріозом. Препарат дозозалежно знижує рівні естрогенів і прогестерону. Основні розглянуті дослідження — EDELWEISS 3 та його продовження EDELWEISS 6.

Ефективність

У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні EDELWEISS 3 проаналізовано 484 учасниці з хірургічно підтвердженим ендометріозом і помірним або сильним болем. Порівнювали плацебо, лінзаголікс 75 мг та лінзаголікс 200 мг із низькодозовою додатковою терапією естрогеном і прогестероном (add-back); препарати приймали один раз на добу.

Через 3 місяці відповідь щодо дисменореї спостерігали у 72,9% учасниць групи 200 мг з add-back проти 23,5% із плацебо; щодо нециклічного тазового болю — у 47,3% проти 30,9%. Відповідь передбачала клінічно значуще зменшення болю та стабільне або зменшене застосування анальгетиків. Для 75 мг відповідь щодо дисменореї становила 44,0%, але різниця щодо нециклічного тазового болю не була статистично значущою. Через 6 місяців обидва режими поліпшували обидва больові показники порівняно з плацебо.

Безпека та обмеження

Через 6 місяців побічні явища повідомляли у 46,9% учасниць як із плацебо, так і з 75 мг, та у 56,8% із 200 мг з add-back. За докладним розділом огляду, 98% явищ були легкими або помірними. Через 12 місяців середнє зниження мінеральної щільності кісткової тканини у групах лінзаголіксу становило щонайбільше 1,1% від початкового рівня.

Прямих порівнянь з іншою гормональною терапією немає. Вибуття учасниць, можливе порушення засліплення та суб’єктивні кінцеві точки обмежують висновки. Ефективність і безпека понад 1 рік та вплив на фертильність не досліджені. Пероральні контрацептиви або прогестагенні препарати залишаються першою лінією.