Тяжкий рабдоміоліз і гостре ураження нирок після призначення розувастатину на тлі тикагрелору

Описано тяжкий рабдоміоліз і гостре ураження нирок у 66-річної жінки із цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією. Після госпіталізації з гострим коронарним синдромом і встановлення стента з лікарським покриттям їй призначили розувастатин 40 мг один раз на добу та тикагрелор 90 мг двічі на добу разом з іншими препаратами.

Через місяць виникли загальна слабкість, втома й виражена міалгія; первинні аналізи виявили підвищення креатиніну та амінотрансфераз. Через два дні розвинулися анурія, сильний м’язовий біль і темно-червона сеча. Під час госпіталізації рівні креатинкінази та креатиніну були значно підвищені. Пацієнтка заперечувала приймання інших ліків, токсичні впливи та нещодавню травму м’язів.

Розувастатин негайно відмінили, а тикагрелор замінили клопідогрелем. Попри внутрішньовенну гідратацію та підтримувальне лікування, метаболічний ацидоз і ниркова дисфункція прогресували: креатинін становив 6,3 мг/дл, азот сечовини крові — 82 мг/дл, бікарбонат — 15 ммоль/л. Розпочали гемодіаліз. На четвертий день тяжка задишка й гіпоксемія на тлі легеневого застою потребували додаткових послідовних сеансів гемодіалізу. Кардіальні причини набряку легень виключили за допомогою електрокардіографії та ехокардіографії.

Згодом стан стабілізувався, а рівні креатинкінази та креатиніну поступово знижувалися. Пацієнтку виписали з подальшим контролем функції нирок; до третього тижня після виписки креатинін знизився до 1,3 мг/дл. Автори наголошують на ранньому розпізнаванні симптомів, припиненні підозрюваного препарату, інтенсивному підтримувальному лікуванні та своєчасній замісній нирковій терапії.