Кейс
Опубліковано · Оновлено · 2 хв читання
Хіміопроменева терапія з паклітакселом при саркомі Капоші ротоглотки: тяжкий мукозит
Що це означає для практики
При хіміопроменевій терапії саркоми Капоші ротоглотки слід зважувати контроль пухлини та токсичність для слизової. У цьому випадку тяжкий оральний мукозит потребував госпіталізації на 15 днів.
Вижимка
Описано 71-річного ВІЛ-негативного чоловіка без відомого імунодефіциту із саркомою Капоші лівого піднебінного мигдалика та шийною лімфаденопатією. Пацієнт спочатку звернувся через біль під час ковтання; надалі виявили поліпоподібне утворення мигдалика. Діагноз підтвердили після діагностичної тонзилектомії гістологічно та імуногістохімічно: позитивні WT1, CD31, CD34 і герпесвірус людини 8-го типу (HHV-8).
Лікування та небажане явище
Після обговорення на консиліумі з питань сарком призначили променеву терапію в дозі 30 Гр за 15 фракцій (2 Гр/фракцію) одночасно зі щотижневим паклітакселом як радіосенсибілізатором. Після завершення лікування виник тяжкий оральний мукозит. Через неможливість перорального приймання та недостатній контроль болю пацієнт потребував госпіталізації на 15 днів. Подальші контрольні магнітно-резонансні дослідження засвідчили повну відповідь; на момент опису ознак захворювання не було.
Практичний урок та обмеження
Автори наголошують на необхідності балансу між онкологічним контролем і токсичністю комбінованого лікування для слизової ротоглотки. Окремий внесок паклітакселу та опромінення в розвиток мукозиту не визначено. Автори також зазначають, що лікування орофарингеальної саркоми Капоші не стандартизоване через рідкість таких випадків; обмеженням повідомлення була відсутність макроскопічних фотографій утворення до операції. Саркому Капоші слід включати до диференційної діагностики атипових утворень мигдаликів навіть за відсутності ВІЛ та імуносупресії.
Розбір кейсу
- Ймовірний механізм
- Автори пов’язують тяжкий мукозит із високою чутливістю та вразливістю слизової ротоглотки під час комбінованої хіміопроменевої терапії. Детальний механізм ушкодження та окремий внесок паклітакселу й опромінення не описані.
- Оцінка причинності
- Редакційна оцінка за WHO-UMC щодо паклітакселу: можливий причинний зв’язок (possible). Мукозит виник після завершення лікування, однак одночасна променева терапія є альтернативним поясненням. Точний час появи, перебіг після припинення лікування та результати повторного застосування не наведені; автори формальної оцінки причинності не повідомляють.
- Чого навчає
- Повна відповідь пухлини на хіміопроменеву терапію може супроводжуватися тяжкою токсичністю для слизової. У цьому випадку мукозит із порушенням перорального приймання та недостатнім контролем болю потребував тривалої госпіталізації; приписувати реакцію лише паклітакселу не можна.
Джерело
-
González Ferraz A, Tolosa Puente A, Gonzalvo Gargallo B, et al. Sarcoma de Kaposi orofaríngeo: a propósito de un caso. Revista Electrónica de PortalesMedicos.com. 2026;XXI(20). doi:10.64396/v21-0220
Перевірено: Редакція DrugCard ·
Матеріал не замінює клінічного рішення. Дисклеймер
